Звертаючись до духовенства та вірних Апостольського екзархату в Німеччині та країнах Скандинавії, владика Богдан Дзюрах насамперед висловив слова вдячності за теплий і гостинний прийом та постійну допомогу в перші дні після прибуття у Мюнхен. «До вас, дорогі у Христі отці, богопосвячені особи, любі моєму серцю миряни, молоде і діти линуть сьогодні мої думки і мої слова. Я дякую вам за так багато знаків зичливості та любові, якими ви зустріли моє призначення і мій прихід сюди. Мені прикро, що через карантин не можемо фізично зустрітися з вами, проте я вже радію в передчутті відвідин наших громад, щоб із вами ближче познайомитися, молитися і спілкуватися», – мовив архиєрей.
Слухати-молитися-служити
Відтак владика Богдан представив свою візію майбутнього розвитку і душпастирства апостольського екзархату, концентруючи її в трьох діях: «А нині хочу вислати вам коротке повідомлення, коротке "смс", утворене з перших літер трьох слів, у яких бажаю вкласти своє бачення перших кроків у цьому новому періоді свого життя: отже, моє "смс" – це "Слухати-молитися-служити“.
Слухатися Божого Духа та одне одного
Слухання, за словами проповідника, повинне бути звернене у двох першочергових напрямках: слухання Божого Духа та одне одного. «Перше завдання, яке я ставлю перед собою, – це слухати. Бо більшість із вас є набагато довше в Німеччині і Скандинавії, ніж я, і кожен з вас, я переконаний, може і має багато що мені сказати: про нашу історію і наше сьогодення, про мрії та потреби наших спільнот, про ваші очікування від Церкви, але також – сподіваюся – про вашу готовність долучатися до місії Церкви власними дарами. Водночас спільно з вами прагну слухати голос Бога, вслухатися в те, що Дух Святий бажає нам сказати як спільноті, щоб ми могли виконати Божу волю в цьому непростому історичному періоді. Мусимо спільно слухати Бога також для того, щоб серце екзархату билося в унісон із серцем Вселенської Церкви і серцем Церкви-матері в Україні», – зазначив єпископ.
Велика школа молитви в сім’ї та в екзархаті
Другим елементом душпастирства владика Богдан Дзюрах назвав молитву. Водночас цей елемент є в осерді всієї церковної діяльності. «"Апостолят вуха", – щоб послужитися висловом Папи Франциска, – нехай природно переходить в апостолят молитви. Бо молитва є запорукою життя і розвитку наших вірних, наших спільнот та всього екзархату. Можна сказати, що Христова Церква народилася з молитви, коли "всі вони пильно й однодушно перебували на молитві разом з жінками і Марією, Матір’ю Ісуса, та з Його братами" (Ді. 1, 14). Це образ і "домашньої Церкви", тобто сім’ї-родини, де ми отримуємо перший і найцінніший досвід молитви та християнського життя, і парафіяльної спільноти, першим і найголовнішим завданням якої є: бути "великою школою молитви", як про це пригадав Папа Франциск на загальній аудієнції минулої середи, висловлюючи водночас переконання, що "світильник віри доти палатиме на землі, доки матиме олію молитви"», – підкреслив апостольський екзарх у Німеччині та країнах Скандинавії.
Відтак владика додав щире свідчення української емігрантки про її молитовне життя в колі сім’ї, яке не замикається у стінах власної домівки, а й через свідчення поширюється до ближніх. «Так ми, українці, приносимо в країни західного світу унікальний досвід живої віри, випробуваної в катакомбах переслідуваної Церкви і збереженої і переданої нам дуже часто в середовищі наших родин. Тут, у країнах, які стають для нас другою батьківщиною, не переставаймо плекати родинну і парафіяльну молитву та не вагаймося ділитися цим нашим безцінним скарбом віри, що його ми приносимо зі собою, а наш унікальний досвід східної літургійної молитви нехай стане духовним збагаченням церковного організму в країнах нашого проживання», – закликав до місійності та свідчення архиєрей.
Церква, яка виходить, щоб служити…
«Нарешті третій елемент – служіння. "Я поміж вами як той, хто служить", – сказав Господь до своїх учнів на Тайній вечері (Лк. 22, 27). Признаюся, що коли прийшла вістка про моє призначення, багато хто відкрито питав мене: чи це призначення означає промоцію або щось протилежне, підвищення або пониження? Коли таке питання прозвучало вперше, мені прийшла спонтанна відповідь, яку я відтак взяв "на озброєння" і повторював за потреби: "А скажіть мені, вмивати іншим ноги — це підвищення чи пониження?". Для честі моїх співрозмовників, вони відразу розуміли, про що тут йдеться і все ставало на свої місця… – поділився своїм життєвим досвідом преосвященний владика Богдан і додав: – Нехай для нас усіх дороговказом буде приклад нашого Божественного Спасителя, а додатковим стимулом – заохота нашого Предстоятеля Блаженнішого Святослава, який кличе нашу Церкву ставати щоразу більше "Церквою, яка виходить, щоб служити", Церквою, яка, плекаючи свою церковну самобутність, водночас не замикається в собі, але вчиться "виходити дедалі більше за межі своїх парафіяльних, конфесійних і етнічних "огорож", щоб відкритися в милосердній любові до всіх стражденних і знедолених, незважаючи на конфесійну і релігійну приналежність, на расу, стать чи вік" (Посинодальне послання "Залишиться вам одне — те, що ви дали вбогому!", 27). Подібно як апостол Павло, "бувши від усіх вільний, став усім слугою, щоб ще більше їх придбати" для Христа, "для всіх став усім, щоб конче деяких спасти" (пор. 1 Кор. 9, 20–22), так і в нашому служінні, будучи посланими передусім до українців, прагнемо послужити всім Божим Словом і любов’ю, що в Христі Ісусі».
Мюнхен - 18 квітня 2021 Глава УГКЦ інтронізував третього апостольського екзарха для Німеччини та країн Скандинавії владику Богдана Дзюраха. Фото: Robert Kiderle (Fotoagentur Kiderle)
Опубліковано Українська Греко-Католицька Церква - Ukrainian Greek Catholic Church Понеділок, 19 квітня 2021 р.
«Тож в ім’я Боже вирушаємо в дорогу!»
Наприкінці, апостольський екзарх для українців візантійського обряду в Німеччині та країнах Скандинавії владика Богдан Дзюрах запросив усіх до спільної духовної мандрівки. «Тож в ім’я Боже вирушаємо в дорогу! І робимо це під материнським оком Богородиці. Я вбачаю особисто для себе гарний знак, що ця катедра є катедрою Покрову Богородиці, — промовив єпископ і додав: — Коли я одному знайомому священникові сказав, що і в моєму родинному селі в Україні храм посвячений Покрову Пресвятої Богородиці, він зауважив: "То Ви їдете з дому додому!". Це правда, і я вже почуваюся тут, у Мюнхені, у себе вдома. І мені тут добре. Добре, бо ми є разом; добре, бо ми є, щиро намагаємося бути з Богом; добре, бо над нами всіма чуває Богородиця. Під Її материнський покров віддаю себе, наш екзархат і кожного та кожну з вас зокрема, а вас усіх, що тут присутні і що єднаєтеся духовно з нами, ласкаво прошу про подальшу підтримку і молитви».
Як ми вже повідомляли, 18 квітня 2021 року в катедральному храмі Покрову Пресвятої Богородиці в м. Мюнхені за участю Отця і Глави Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Святослава відбулася Архиєрейська Божественна Літургія із Чином інтронізації преосвященного владики Богдана Дзюраха, апостольського екзарха для українців візантійського обряду в Німеччині та країнах Скандинавії.
Пресслужба Синоду Єпископів УГКЦ
Розробка сайту