На початку науки реколектант закликав замислитися над запитанням, якою любов’ю маємо любити Господа. До чого подібна ця любов? Щоб відповісти на ці запитання, на думку священника, не достатньо самого лише знання про Ісуса. «Любити означає досвідчити, знати. Питання, чи люблю, завжди йде в парі з питанням, ким Ісус є для мене», – зазначив о. Віталій. Цей шлях від знання про Бога до знання Бога отець продемонстрував на прикладі старозавітного праведника Йова. Маючи інформацію про Бога від батьків, вірно дотримуючись навчених ними приписів, Йов досвідчує, ким є Бог, лише після багатьох років терпінь, коли віч-на-віч із Ним зустрічається.
Пригадуючи початок проповіді Ісуса, реколектант наголосив на її адресатах: бідні, полонені, сліпі, пригноблені… Тобто кожен із нас, адже в цих чотирьох образах кожен зможе себе легко віднайти. «Всі ми є убогі духом, бо покладаємо всю нашу надію на Бога. Всі ми часом є полонені нашими немочами, потребуємо визволення. Всі ми інколи є короткозорі, потребуємо подивитися на наше життя через погляд і очі Христа. Всі ми потребуємо, щоб хтось нас визволив. І Христос, як на іконі "Зшестя до аду", очікує, коли ми простягнемо свої руки, щоб Він міг нас визволити», – ствердив о. Віталій Храбатин.
Отець також розповів про досвід зустрічі з Ісусом слуги Божого в’єтнамського єпископа Франциска Ксаверія Вантуана, який, будучи у в’язниці, непокоївся, що міг би зробити багато для своєї єпархії, та не мав змоги. Але після трьох років терпінь зрозумів, що, турбуючись про речі, які хотів би зробити для Ісуса, забув, що Ісус є біля нього, поруч. Усвідомивши близькість Ісуса, слуга Божий здобув надію, перебуваючи у самотності та ізоляції. «Спробуймо сьогоднішню ситуацію, – закликав реколектант, – також пережити з Ісусом, який прийшов віднайти нас до нашого дому, щоб бути разом із нами».
А ким є для нас Христос? Ісус відкриває себе через євангелиста Івана: Він є дорога, правда і життя, світло, хліб, виноградина, воскресіння і життя, двері, добрий пастир. Реколектант наголосив на ще одному образі з Євангелія від Івана. Пригадуючи історії про сліпонародженого і про самарянку, Ісус об’являє себе як той, хто з людиною розмовляє. «Наш Бог ніколи не мовчить. Він до нас постійно промовляє, у кожній ситуації нашого життя», – наголосив священник.
Пригадуючи слова Ісуса «Хто бачить мене – бачить Отця», реколектант запропонував кожному запитати у своєму серці: чи ті, хто бачать нас як християн, вміють у нас побачити образ Ісуса Христа? «Ми в Нього охрестилися, в Нього зодягнулися. Ми, за апостолом Павлом, мали б у собі плекати ті самі думки і почуття, які були в Ісусі. Чи той, хто є поруч із нами, дивлячись наш спосіб розмовляти, діяти, молитися, відпочивати, радіти, вміє побачити Христа?»
За словами отця Віталія, багато з нас у час карантину мають страх, що після його завершення відвикнемо від наших храмів. Тому, на його переконання, варто, перебуваючи у час вимушеного «посту», спричиненого карантином, замислитися, що означає бути сіллю для світу: «Сприймати цей час як шанс, коли ми зможемо ще більше одні для одних стати світлом. Перестати бути анонімними парафіянами, що одні одних не знають, але стати тими, які один на одного чекають, щоб єдиним серцем і устами прославляти Бога у храмі».
Пригадуємо, що у Патріаршому соборі в Києві тривають великопісні реколекції онлайн. Завтра, 10 квітня, о. Віталій Храбатин виголосить завершальну науку. Прямий ефір можна переглянути щоденно о 12:00 на каналі «Живого ТБ» в мережі YouTube або сторінці «Живого ТБ» у Facebook.
Департамент інформації УГКЦ
Розробка сайту