Дивявол є батько брехні, навчав Ісус. У своїй боротьбі з добром він вибудовує певну паралельну ніби-дійсність. Творець ілюзій.
Отці Церкви часто повторювали, що зло існує як неіснуюче. У його тлумаченні, - Божа заповідь, як вияв Його любові, скерована на те, щоб захистити людину від досвіду зла, - являється як спроба Творця, заздрісного та авторитарного, захистити себе від людини, не поділитись із нею, приховати щось тільки для себе.
Він накидує на самого Творця свою логіку привласнення та використання іншого. І стверджує, що, переступивши заповідь Божу, віддаляючись від Господа, можна жити. Ось вона велика брехня диявола: життя можливе й без любові!