«Сьогоднішнє слово Божественного Євангелія, яке ми чули з вуст Матея, є величним гімном прослави Божій силі, яка проявляється серед людської немочі, і Божої всемогутності, яка проявляється серед людського невірства і гріха», – зазначив Предстоятель.
Проповідник підкреслив, що в євангельському уривку від Матея 9, 1-8 ми бачимо, як Христос проявляє свою силу як антитезу до безсилля розслабленого.
«Та влада, яку сьогодні урочисто проголошує Євангеліє, є виявом божества Ісуса Христа. Тому що, згідно юдейського розуміння, владу відпускати гріхи має тільки Бог. Людина грішить проти Бога, і, крім Нього, ніхто інший не зможе змінити стосунку між людиною і своїм Творцем. Тож Христос показує, що сила Божа, яка діє у Ньому, зближається до немочі людини. Бог є перший, який робить рух назустріч людині. Антитезою до сили Божої є гріховність цього розслабленого. Цікаво, що розслаблений нічого не говорить. Мовчать і ті, хто його приніс», – пояснив архиєрей.
За його словами, Христос начебто наповнив Божою силою безсильного і розслабленого чоловіка. Це може статися лише тоді, каже Глава Церкви, коли усувається гріх з серця людини. Зрештою сили розслабленого повертаються, і він стає причасником Божої сили.
Що уможливило прояв Божої сили у цій історії? Блаженніший Святослав пояснив, що найперше – це віра. Більше того, віра друзів розслабленого чоловіка. «Йдеться про віру, яка створює простір для вияву Божої сили. Ідеться про віру, яка перетворюється у конкретні діла любові і милосердя. Бо, справді, яку потрібно було мати віру, щоби здалека на ношах принести того чоловіка?! Це саме та віра, яка перетворюється у завдання. Віра, яка стає місією і створює простір для прояву Божої сили, – підкреслив Верховний Архиєпископ і додав: – Кожного разу, коли ми визнаємо свою людську обмеженість, гріховність, навіть наше власне невірство перед обличчям Бога, ми створюємо простір для Його дії, даємо можливість Богові діяти, а самі начебто відступаємо на задній план».
В контексті цього уривку Глава УГКЦ пригадав історії українських воїнів, які дуже часто, зокрема у нинішній воєнний час, ризикуючи власним життям, рятують поранених товаришів. «Їхні ноші несуть мужні руки друзів, побратимів, – зазначив він. – Коли ви відвідаєте такого воїна, якого, хоч втратив кінцівки, врятували побратими, в його очах ви побачите віру в перемогу і силу Божу, яка проявляється навіть серед людської немочі. Такий воїн стає дивним учителем віри особливо для тих, хто займає теплі кабінети і багато говорить, але до кінця не вірить у те, що каже».
Глава Церкви закликав: «Стоячи сьогодні у храмі, згадаймо всіх рідних, близьких і знайомих, які потребують нас, щоб ми, як ті добрі друзі розслабленого, принесли їх до Бога у молитві».
У проповіді Блаженніший Святослав пригадав, що сьогодні Церква святкує пам'ять рівноапостольної княгині Ольги Київської. «Дуже особлива жінка в історії Київської держави і нашої Церкви. Сам факт її віри в Бога перетворився на місію, на завдання. Вона стала ранньою досвітньою зорею, яка передвіщала схід великого сонця. Тим ясним сонцем наш народ вважає хрестителя України князя Володимира. Її віра стала не лише особистим фактом. У власній вірі вона принесла Богові увесь свій народ, наш княжий Київ, Українську державу. Це вона дозволила силі Божій проявитися серед простору київського Божого народу», – вважає проповідник.
Глава УГКЦ пригадав, що кожного року у липні, святкуючи пам'ять рівноапостольних князя Володимира і княгині Ольги, українці відновлюють хрещальні обіти, під час яких відрікаються сатани, всіх діл його і обіцяють служити Христові та з Ним єднаються. Блаженніший Святослав попросив вірних: «Зробімо ці оновлення наших хресних обітів для того, щоб сила Божа проявлялася у тілі нашого народу, а увесь світ з подивом казав, як євангельські люди, і славив ту силу і владу, яку Бог дав людям».
Департамент інформації УГКЦ
Розробка сайту