У щоденному воєнному зверненні в неділю, 26 червня, Глава Церкви розповів, що буквально вчора отримав листа від Сергія Володимировича Школяренка, українського пенсіонера з Оріхова Запорізької області, у якому той пише про жахіття війни, які переживають жителі цього міста. «Зазвичай коли йдеться про ракетний удар по великих містах, то про це знають і пишуть засоби масової інформації, а ось про страждання людей у маленьких містах і селах України відомо небагато, – зауважив Предстоятель. – Пан Сергій зазначив, що їхнє місто перед початком війни нараховувало близько 14 тисяч мешканців, сьогодні ж там лишилося всього... 600 людей, які постійно переховуються і живуть у погребах. Чоловік пише: "Наше сучасне життя – це і є пекло на землі"».
Лист цього чоловіка, вважає Глава УГКЦ, з одного боку, є голосом відчаю і криком про допомогу, а з іншого – зверненням до духовенства та світової громадськості, до міжнародних інституцій про необхідність якнайшвидше зупинити зло, російського агресора, і зробити все для того, щоб війна закінчилася.
«Передаємо сьогодні прохання цього доброго чоловіка, який ділиться своєю бідою з Україною і світом, у руки Божі. Доношу цей голос до сердець мільйонів людей у всьому світі: зупинімо війну разом! Творімо добро для України так, як ми це можемо зробити, кожен на своєму місці! І тоді, будьмо певні, зло буде переможене», – закликав Блаженніший Святослав.
Разом з тим, Предстоятель зазначив, що тяжкі бої йдуть на всій лінії фронту: «Величезну частину свого війська ворог сконцентрував довкола міст Лисичанськ і Сєвєродонецьк, на маленькому клаптику української Луганщини. Вчора вся територія України стала мішенню найбільшого за останні дні війни масованого ракетного удару. Більше ніж 45 крилатих ракет було випущено по Україні з території Білорусі та з Чорного моря. Сьогодні зранку, о 6-й годині, ракетний удар був завданий по Києву, нашій столиці. Над містом піднімається чорний дим».
«Але Україна стоїть. Україна молиться, – наголосив Блаженніший Святослав і додав, що цього недільного дня Україна стоїть у святих храмах перед Божим обличчям, підносить руки у молитві і просить Господа Бога, Творця неба і землі, про захист, мир і перемогу Україну, про те, щоб спільними зусиллями всієї світової громадськості можна було зупинити вбивчу руку кровожерливого російського нападника.
У таких непростих, драматичних обставинах Глава Церкви запросив вірних роздумати над плодом Святого Духа, який, за його словами, є промінчиком надії для українців, – милосердям.
Як пояснив архиєрей, слово і поняття «милосердя» характеризує самого Бога і виявляє Його ставлення до людини: «Ми віримо в Бога, який першим нас полюбив. Віримо в Бога, який над нами милосердиться, коли бачить нашу неміч, наш гріх».
Щодо людини, то милосердя вказує на певну рису її богоподібності. «Уподібнюючись до свого Творця, людина теж стає здатною творити добро. Милосердя як плід Святого Духа не є лише співчуттям, тим, що належить до нашого сентиментального сприйняття дійсності чи іншої людини. Це здатність людини примножувати і поширювати те добро, яке створив Господь Бог, – пояснив Предстоятель і додав: – Бо, властиво, зло у світі теж походить від злої волі людини і є нічим іншим, як відсутністю добра. Там, де ми не чинимо добра, даємо простір для зла. Наприклад, якщо ми гасимо світло, настає велика темрява».
«Тож для того щоб протистояти злу, щоб його перемогти, потрібно щоденно діяльно помножувати добро – чинити діла милосердя, які завдають найсильнішого удару по дияволові та його слугах, – переконаний Блаженніший Святослав.
Департамент інформації УГКЦ
Розробка сайту