Глава Церкви відзначив, що, дякувати Богу, ми пережили цю ніч. Господь Бог дав нам побачити світло денне. Але цієї ночі в Україні знову лилася кров, знову здригалися від бомбових ударів наші міста і села. Знову крики, зойки і плачі лунають з української землі ген аж до небес, до вух Божих.
«На тимчасово окупованих територіях, – з болем каже Предстоятель, – вчиняються справжні злочини проти людяності. Ми отримуємо щодня новини про гуманітарну катастрофу, про вбивства, мародерства, зґвалтування. Але навіть там, на Півдні України, мирні люди протестують проти окупаційної влади, – люди протестують проти насильників і вбивць. Люди показують, що Херсон та інші міста, що під окупацією, – це Україна. Вони хочуть жити в українській незалежній вільній державі».
Блаженніший Святослав просить усіх нас особливо помолитися за людей, яких насильно вивозять до росії, бо «ми знову маємо факти депортації громадян України до чужої держави. Яка їх там чекає доля, ніхто з нас не знає, тому що вони не самі вирішують те, що мають чинити».
Він подякував за віддану працю всім тим, кого в Україні називають рятувальниками. «Це є наші пожежники, а також служби надзвичайних ситуацій різних рівнів. Це ж яку потрібно мати мужність і віру в те служіння, яке ви робите, якщо кожного дня інфраструктура наших міст і сіл бомбардується і знищується, а ці невтомні герої її щодня невтомно і вперто відновлюють», – зауважив він.
Як важливо, вважає Глава Церкви, щоб увесь світ, вся світова громадськість була подібна до тих рятувальників, які наперекір війні відвойовують простір життя, які будують мир і рятують життя людей в сучасній Україні, що бореться.
Департамент інформації УГКЦ
Розробка сайту