«Очевидно, в університеті, як у кожній структурі, мусять бути певні правила і принципи, – каже владика Борис. – Тому ті, хто приходять в УКУ, мають бути свідомими основних місійних постулатів і принципів цієї академічної спільноти».
Владика Борис розповідає, що сама ідея недержавного приватного університету із західною структурою менеджменту і прозорим фінансуванням – навчального закладу, який би за рівнем освіти не поступався кращим університетам Європи і світу, 20 років тому сприймалася в Україні досить скептично, зокрема державною номенклатурою. Приміщення для Університету були надані міською владою Львова лише після Помаранчевої революції, а акредитацію в Україні дипломів студентів УКУ Міносвіти затвердив у 2006 році.
«Тоді мало хто сприймав створення приватного університету як щось серйозне, – згадує владика Борис. – І це було благословенням Божим, адже коли на тебе не зважають, то і не заважають. Ми мали час осмислити, яким має бути цей заклад. Університети надто звузили свою місію, «програмують комп’ютер» у голові студента і не завжди бачать людину цілісно. Великою мірою університети виключили духовне життя…»
Владика Борис каже: у духовному плані УКУ стоїть на опорі двох «М». Ці два «М» – мученики і маргіналізовані.
«Мученики – це ісповідники віри, які пройшли через переслідування ХХ століття, аби нести правду і свободу, ті, хто кон’юнктурно не склав ручки і не став учасником радянського процесу. Такі люди можуть навчити нас вистояти перед викликами ХХІ століття», – пояснює владика.
Друге «М» – центр «Емаус» при УКУ для людей з ментальною неповносправністю, який став частиною ідентичності УКУ.
«Ми запросили їх не тому, що ці люди потребують якоїсь соціальної подачки від нас, а тому що вони мають великий дар, – каже владика. – Для них немає значення, хто ректор, хто закінчив Гарвард, хто багатий, а хто працює прибиральницею. Вони лише хочуть знати, чи ми можемо їх любити. Вони, як діти, допомагають іншим відкритися. Христос казав: «Будьте як діти». Наші друзі з неповносправністю є учителями щирості в академічних обставинах».
На думку президента УКУ, успіх Університету – саме у дотриманні засадничих цінностей, у їх щоденному свідченні. І у розумінні, що великі й значні речі не постають ні за рік, ні за п’ять років – вони потребують часу і самовідданої праці.
«У Євангелії Ісус каже: «Прийди і подивися». Зрештою, бізнес-план Ісуса не був надто успішним, він не мав багато прихильників, і лише через 300 років його послідовники змогли привернути увагу Римської імперії. Чим? Передусім методичною працею, увагою до бідних, ділами милосердя, пошаною до жінки. Шлях до цінностей довгий, і з християнської точки зору він відбувається через свідчення. Тобто ти пробуєш жити гідно і показуєш плоди свого життя. А інші придивляються і свобідно обирають, приймати це чи ні», – каже владика Борис.
Темп розвитку УКУ надзвичайно динамічний: з 2021 року кількість студентів, програм, викладачів, працівників, будівель зросла утричі. При цьому основні засадничі принципи Університету залишаються незмінними – навпаки, саме вони є тим, що приваблює абітурієнтів, на що починають звертати увагу інші навчальні заклади.
«У цьому є щось, що вселяє надію, – каже владика Борис. – Багато хто нині каже: дивіться на УКУ. А 10–15 років тому мало хто дивився. Це означає, що цінності привертають увагу. А якщо є увага, то й інші думають, як їм це зробити. Я спілкуюся з багатьма керівниками навчальних закладів і ділюся досвідом УКУ. Сподіваюся, що УКУ дає надію. Бо хтось скаже: ні, не можна мати таких викладачів, студентів чи будівель, таких стосунків у спільноті, не можна жити без державної підтримки. Так, такі подвиги непрості і виснажливі, але можливі».
Саме тому з приводу певних ідей нинішньої влади Борис Ґудзяк зауважує: «Університет – це не проста справа, не якийсь бізнес. Це спільнота людей. Це школа, процес виношування ідеї, яку треба любити, як мати любить дитину. Кинути мільярди, побудувати будинки і напхати це технократією – це ще не університет. Я боюся, що на цей проєкт можуть піти колосальні ресурси за два-три роки, а вийде пшик. Якщо ж знайдуться люди, які розумітимуть, що університет 20 років буде “в памперсах”, а я це кажу з власного досвіду, тоді, можливо, щось вийде. Але треба знайти людей, які покладуть ціле своє життя на це».
Довідка:
УКУ – недержавний навчальний і науковий університет, який постав на базі відновленої у 1994 році Львівської богословської академії, заснованої у 1928 році митрополитом Андреєм Шептицьким і закритої у 1945 році. У 2002 році Академія була реорганізована в Український католицький університет, ректором якої з 2002 по 2013 рік був Борис Ґудзяк. З 2013 року ректором УКУ є о. Богдан Прах.
Департамент інформації УГКЦ
Розробка сайту