Про те, як готувався цей візит, як зустрічав Святішого Отця Київ, яке значення мала ця подія для УГКЦ і України, у програмі «Добра розмова» з Тарасом Бабенчуком говорить о. Теодозій Янків, ЧСВВ, координатор візиту папи Івана Павла ІІ у Києві, перший ігумен монастиря Святого Василія Великого у Києві.
Візит Івана Павла ІІ в Україну тривав з 23 по 27 червня 2001 року: два з половиною дні папа перебував у Києві, й два з половиною – у Львові. Цікаво, що спочатку планувалося, що він перебуватиме в Україні лише два дні, проте в ході підготовки і координації з Ватиканом цей візит подовжився більше ніж удвічі.
«У Києві мала бути римо-католицька Літургія, а у Львові – греко-католицька, і все, – згадує отець Теодозій. – І у розмові з Папським нунцієм я сказав: у Києві, у столиці східного християнства, не буде нічого у східному обряді? Як то буде виглядати?».
І така Літургія у Києві була! Як і поступово, у ході перемовин, вся програма візиту розширилася і вклалася у цілих п’ять днів. Візит розпочався у Києві, з Аскольдової могили, де його зустріли півтори тисячі вірян – греко-католиків, із Зарваницькою іконою Божої Матері. Потім була молитва у костелі Святого Миколая, відвідування Биківні і Бабиного Яру, зустрічі із політиками та представниками різних середовищ. Наступного дня – Літургія на спорткомплексі «Чайка», де було понад 150 тисяч прочан, зустріч із єпископами Української Греко-Католицької та Римо-Католицької Церков, із представниками Всеукраїнської ради Церков та релігійних організацій. 25 червня папа Іван Павло ІІ відбув до Львова, де на нього чекали півтора мільйона вірян. Важливо підкреслити – папа Іван Павло ІІ на всіх своїх виступах в Україні говорив лише українською мовою, для нього це було принциповим.
Доречно згадати, що Київ двадцять років тому і нинішній Київ – і у плані присутності УГКЦ, і щодо української мови, дуже відрізняється. Політична ситуація в Україні у 2001 році була дуже непростою: вбивство Георгія Гонгадзе, «Кучмагейт», скандал з «кольчугами» тощо – і, відповідно, загроза міжнародної ізоляції України. Отець Теодозій, як той, хто бачив процес організації візиту папи зсередини, каже: труднощів було багато – і політичних, і суспільних, і релігійних. Зокрема, був потужний спротив православних Московського патріархату, які вважали Київ «своєю територією». Але українська влада на той момент була зацікавлена у візиті папи з політичних мотивів.
«Політики були далекі від справжньої значимості цього візиту папи в Україну, але розраховували на щось позитивне для України, щоб у такий спосіб полегшити складну політичну ситуацію. Тому і стояли стійко: папа в Україну приїде. Але перше, з чим я зіштовхнувся, спілкуючись із представниками влади під час підготовки цього візиту, – це повне нерозуміння значимості цього візиту в духовному плані. Вони казали – та що ви переживаєте, ми вже не одного президента приймали, приймемо й папу. І це ставлення потрібно було переламати, бо від цього залежало, чи вдасться цей візит зробити духовним, таким яким він і мав бути і яким хотів сам Іван Павло ІІ, тому що багато років хотів приїхати в Україну».
Можна сказати, що все задумане, вдалося – зокрема, і в Києві, де на той час ще не було ні Патріаршого собору, ні осідку УГКЦ. Це і зустріч із греко-католиками на Аскольдовій могилі – перша подія для папи Івана Павла ІІ на українській землі, і зустріч з вірянами біля храму Святого Василія Великого. Урочисте відкриття цього храму при монастирі отців василіан відбулося буквально за день до початку візиту папи Івана Павла ІІ, 22 червня, а 25 червня папа відвідав і поблагословив храм і монастир.
«У Києві, на початку, коли ми їхали з Борисполя, люди на вулицях зустрічали папу, але їх було небагато, у них була ніби якась невпевненість чи й острах, – згадує отець. – Наступного дня – уже більше людей, з квітами, уже вітають папу – відчувалося якесь пожвавлення. А коли в понеділок папа їхав на «Чайку», людей просто прорвало – вітали, раділи, скандували… Ніби зіслання Святого Духа відбулося…».
«Ці п’ять днів візиту папи в Україну були п’ятьма днями його євангелізації, катехизації і українізації. І все це дало плід. Папа пригадав нам про Божі правди і закони. У Львові на зустрічі з молоддю він сказав: «Дорогі молоді українці! Ви вийшли з неволі до свободи, стали на стежку, яка веде до свободи. Я вас питаю – чи хочете чи йти по цій дорозі?..». Зробив паузу і сказав: «Від вашої відповіді залежить доля Церкви і доля народу». І те, що сталося у 2014 році і відбувається до сьогодні - що наш цвіт боронить Україну на Сході, я пов’язую і з візитом папи, із тим пожвавленням і відновлення духу віри, яке він ніс. У його проповідях йшлося, щоб українці повірили в Бога, у себе і в Україну. І це дало свій плід і буде давати ще довго», – сказав отець Теодозій Янків.
Департамент інформації УГКЦ
Розробка сайту