Глава Церкви зауважив, що Лука розмістив опис цієї події на самому початку свого Євангелія. В Євангелії також присутня паралель між благовіщенням Захарії в храмі та благовіщенням Діви Марії в Назареті. «Те, як Лука це робить, показує, що народження Івана Хрестителя означає не лише закінчення якоїсь частини історії, а й кінець усього Старого Заповіту, кінець якоїсь особливої дії, навіть дії того старозавітного Божого Закону». З народженням Івана, за словами Патріарха, благовістується початок чогось нового, нечуваного, небувалого, тому саме різдво Івана Хрестителя є пророцтвом.
Глава Церкви звернув особливу увагу на обставини народження останнього серед старозавітних пророків, а саме на невідповідність між праведним життям Захарія та Єлизавети і фізичною неплідністю. За його словами, праведність батьків Івана Хрестителя в очах Божого народу виглядала безплідною. І запитання про причини цього до глибини душі турбували і Захарія, і Єлизавету. Відповідь на своє особисте запитання Захарій знайшов у храмі, де під час кадіння жертовника побачив ангела, який сповістив йому, що його молитва почута і Єлизавета породить йому сина. Але Захарій не повірив слову ангела, адже, як зауважив Блаженніший, покладався на власні сили зачати дитину.
«Цікаво, що навіть ім’я Захарії – Захар-ель – означає "сила мужа", якої в нього нема, щоб дати початок життю нової людини… А ім’я архангела Гавриїла – Гебер-ель – означає "Божа сила"». Таким чином народження Івана, як зазначив Глава Церкви, сталося не завдяки людській силі чи радше безсиллю Захарія, а завдяки Божій дії. «Бог є тим, хто пише історію через народження дитини Захарія. Ім’я дитини – Іван – означає "Бог милосердний"», – пояснив Блаженніший Святослав і додав, що навіть коли людина визнає перед Божим обличчям своє безсилля; коли виконуючи певні заповіді, відчуває, що хоче їх сповнити, але не може, – Бог милосердиться.
«Сьогодні закінчується час безсилля людини перед Божим обличчям, – ствердив проповідник і додав: – Бо з народженням Івана Хрестителя зцілюється безпліддя Єлизавети. З його народженням закінчується час німоти Захарія, яка виявляла його невірство».
Пояснюючи, яку новизну принесло народження Хрестителя, Глава УГКЦ, за Іваном Золотоустим, ствердив, що із народженням Івана Хрестителя голос Слова народився: «Христос є Словом, Іван – голосом. Ми знаємо, що голос – це лише інструмент… Голос є порожнім, якщо він не несе в собі слова, зокрема слова Божого».
Блаженніший Святослав також пояснив, що саме із різдвом Хрестителя кожна людина через Боже милосердя отримує можливість бути плідною силою і діянням Святого Духа, Божою силою; стає здатною прийняти Боже слово, його носити у своєму серці та через свій голос і своє життя проголошувати його світові.
«З народженням Хрестителя розв’язується безплідність душі кожної людини. Адже часто ми хочемо робити добро, але не маємо сили цього зробити. Старозавітний закон казав лише, що треба зробити, але не давав сили це здійснити», – зауважив архиєрей.
«Сьогодні ж знаменується час закінчення безплідності нашої релігійності. Сьогодні благовістується, що навіть коли ми визнаємо власне безсилля, Бог над нами милосердиться, бо Іван народився», – сказав проповідник і додав, що сила Божа, яка діє в нашому житті, не сковується нашою грішністю, а, навпаки, оздоровлює її.
Пояснюючи важливість євангельської події для нас, які переживаємо час пандемії, Блаженніший Святослав зазначив, що людські зусилля сьогодні є безплідні перед смертоносною хворобою. «Людина попадає у тривожні стани, бо не знає, як спланувати свій завтрашній розпорядок дня… До такої переляканої людини, яка бачить сьогодні свою немічність, Господь Бог каже: «Не бійся – Іван народився!»
«Боже, навідайся до нас! Принеси нам добру новину! Зціли нас і в Тобі буде радіти серце моє», – закликав на завершення проповіді Глава УГКЦ.
Департамент інформації УГКЦ
Розробка сайту