На цьому наголосив Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав у вівторок, 12 листопада 2019 року, у Відні під час церемонії урочистого відкриття меморіальної дошки на пам’ять про допомогу архиєпископа Віденського кардинала Теодора Інніцера жертвам Голодомору в Україні. Захід відбувся з ініціативи кардинала Крістофа Шенборна.
Церемонія розпочалася о 14.30 у приміщенні «Клубу Штефанплац, 4» за участю представників християнських Церков, єврейської громади Відня та світської влади. З вітальним словом, поруч із кардиналом Шенборном та рабином Відня, виступив і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав.
«Голодомор – штучний голод, геноцид в Україні в 1932-1933 рр., як і раніше, є відкритою раною – на тілі й душі – українців в усьому світі. Злочин, який стався у той час в Україні, був скерований проти українських людей, які працювали на найродючішій у Європі землі. Організувавши конфіскацію всіх видів продуктів харчування та ізолювавши регіон війська, злочинна влада створила найефективнішу і найдешевшу зброю масового знищення, яка вбивала всіх присутніх на цій території: українців, євреїв, німців, а також всіх тих, хто не годився з політикою Сталіна», – підкреслив Предстоятель.
На його думку, постать митрополита Андрея Шептицького відіграла важливу роль щодо інформування європейців про те, що в Україні відбувався голод. Ба більше, він докладав великих зусиль, аби допомогти постраждалим.
«Коли ця катастрофа «спалахнула», то митрополит Андрей Шептицький зі своїми єпископами у Західній Україні щодня із радянської частини України почав отримувати тривожні новини від очевидців. Тоді Церква була єдиним голосом, який промовляв від імені невинних, «безголосих» та безпорадних жертв. Митрополит Андрей відразу намагався повідомити європейців про такі злочинні дії, внаслідок яких загинуло понад вісім мільйонів українців. 24 липня 1933 року він зробив звернення від імені українських католицьких єпископів, яке назвав «Україна в передсмертних судорогах», та організував міжнародну кампанію щодо порятунку людей, які помирають від голоду», – зауважив Глава УГКЦ.
За його словами, 20 серпня 1933 року першим відгукнувся на звернення митрополита Андрея Шептицького саме віденський кардинал Теодор Інніцер, який написав власне звернення до всього світу. Він був першим і єдиним серед католицьких європейських лідерів, який організував міжнародний та міжрелігійний комітет разом із православними, протестантськими, вірменськими та єврейськими громадами, щоб пробудити свідомість громадської думки, а також зібрати гуманітарну допомогу та інформувати світ про голод, який тоді був в Україні і який радянська держава вперто заперечувала на кожному рівні та в будь-якій ситуації в усьому світі.
«Сьогодні для мене велика честь тут, у Відні, разом з кардиналом Крістофом Шенборном, наступником кардинала Теодора Інніцера, моїми братами єпископами Православної Церкви та нашими протестантськими братами, разом з головним рабином Відня та єврейською, вірменською громадами в Австрії бути голосом «безголосих» жертв Голодомору, а також вшанувати їхню пам’ять. Адже поки злочин замовчується, він продовжує вбивати. Саме тому ця подія справді має терапевтичне та цілюще значення для нас, українців», – зазначив Блаженніший Святослав і подякував усім присутніми за підтримку та солідарність.
І згодом додав: «Відкриваючи цю меморіальну дошку, присвячену кардиналу Теодорові Інніцеру, від імені українського народу я хотів би висловити подяку йому за героїчні вчинки, які він зробив за свого життя!»
Після слів привітань з окремою доповіддю на тему «Забуте свідчення: Архиєпископ Інніцер та стражденна Україна» виступив відомий американський історик Тімоті Снайдер.
Відтак відбулося відкриття пам’ятної дошки про допомогу Теодора Інніцера жертвам Голодомору. За особистим рішенням кардинала Шенборна, вона була розміщена на почесному місці – у приміщенні Архиєпископського палацу біля парадного входу.
Фото: Іван Довганик
Департамент інформації УГКЦ