З Главою УГКЦ співслужили владики Володимир Груца, єпископ-помічник Львівської архиєпархії, та Петро Лоза, єпископ-помічник Сокальсько-Жовківської єпархії, о. Юрій Коласа, вікарій для вірних Східних Католицьких Церков в Австрії, о. Тарас Шагала, парох парафії Святої Варвари, та інші.
Предстоятель відзначив, що сьогодні з дивного Божого веління у цьому древньому храмі Святої Варвари святкуємо пам’ять святого священномученика Йосафата. За його словами, на прикладі єпископського служіння святого Йосафата бачимо, що служіння доброго пастиря Христа продовжується у Христовій Церкві...
«Добрим є той пастир, той єпископ, той священник, – вважає Блаженніший Святослав, – який дбає не про себе, не про свою вигоду, не використовує «овець» для свого кращого життя. Цілком ні. Добрий пастир є той, який дбає про своїх овець. Вважає їх своїм найбільшим скарбом. Іде і шукає ту овечку, тішиться, коли її знайде, і веде її до кошари, де кожен день може бути з нею і їй послужити».
Глава Церкви розповів, що святий Йосафат, якого так і називали «душехватом», робив усе для того, аби віднайти для Бога його людей, щоби був один пастир, один Господь і одне стадо – Церква Христова.
У храмі Святої Варвари до сьогодні пам'ятають, що ця церква була пристанищем на багато років святих мощів святого Йосафата. «Тепер тут залишилися особливі реліквії. Тому те свято, яке ми святкуємо нині за новим стилем, є особливо дороге для цього храму і для громади. Пригадую, як три роки тому ми тут урочисто спогадували сто років перенесення мощів святого Йосафата до Відня, які потім, після Другої світової війни, рятуючись від радянської окупації, були таємно перевезені до Риму і сьогодні спочивають біля гробу апостола Петра», – пригадав Блаженніший Святослав .
Глава УГКЦ відзначив також, що сьогодні, у свято Святого Йосафата, урочистим реквієм у стародавній катедрі Святого Стефана у Відні поминають жертв сталінського Голодомору 1932-1933 років.
Сьогодні також дякуємо представникам австрійської громади, які були солідарними з нашими братами і сестрами в Україні, які вмирали з голоду. Особливо згадуємо віденського кардинала Теодора Іннітцера, який перший і єдиний з усіх церковних діячів Європи відгукнувся на послання митрополита Андрея Шептицького під назвою «Україна в передсмертних судорогах». Тоді кардинал Іннітцер зорганізував тут, у Відні, міжнародну акцію допомоги вмираючим від голоду українцям. Він написав лист-звернення до світової громадськості про злочини, які чинять проти нашого народу в Україні.
«Сьогодні, молячись за них, відчуваємо, що навіть тоді, коли ніхто про них не дбав, коли начебто світ прирік їх на голодну мученицьку смерть і ніхто не хотів про них говорити, Господь їх не покинув. Просимо вічний упокій для невинно убієнних голодом у ті часи на найбагатшій землі Європи – Україні, яку донині називають годувальницею європейських народів», – сказав Блаженніший Святослав.
«Нехай Господь Бог змилосердиться над нашим народом. Ми хочемо, щоб наша Церква здійснила своє посланництво, щоб кожен наш священник і єпископ був образом і подобою доброго пастиря, а ви у Відні відчули, що ваша Церква вас любить і про вас дбає», – сказав насамкінець Предстоятель.
Після Літургії всі її учасники помолилися Панахиду за українців, убитих голодом.
Фото: Олександр Савранський
Департамент інформації УГКЦ
Розробка сайту