В урочистій і важливій історичній події взяли участь Митрополит Епіфаній, Предстоятель Православної Церкви України, Яків Дов Блайх, Головний рабин Києва та України, Роман Ващук, Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні, представники обласної та міської влади, іноземні гості, мешканці Самбора.
Глава УГКЦ відзначив, що присутні зібралися у цьому місті з різних куточків України та світу, аби віддати шану тим, «які вміли любити так, щоби віддати життя за свою землю, за свій народ, за свою Батьківщину. Які вміли любити, коли, здавалося, світ умів лише ненавидіти. Світ, який тільки заохочував до вбивства, зневаги...».
Предстоятель звернув увагу, що це відбувається у переддень свята Незалежності України. «Можливо, у ці дні, як ніколи, мешканці України повинні зрозуміти, що Українська держава – спільне благо, запорука щастя для усіх тих, хто проживає на її землі: українців, юдеїв, християн, мусульман; для усіх тих, для кого Україна є запорукою свободи, гідності, поваги і певного майбутнього», – сказав він.
«Але для того, – переконує Предстоятель, – щоб ми мали сьогодні Україну, хтось мусив за неї дуже дорого заплатити. Саме ці 17 молодих хлопців своїми кістками до нас говорять… А їхнє слово дуже цікаве – слово, яке руйнує будь-яке кліше комуністичної пропаганди, що донині хоче спотворити бажання українців мати свою державу. Члени ОУН–УПА, які згинули з рук тих самих убивць, які спричинили один із найбільших злочинів людства, – Голокост. І вони спочивають на старовинному єврейському кладовищі тут, у Самборі».
Він пригадав слова Блаженнішого Любомира Гузара, який сказав, що Господь Бог говорить через обставини.
«Що обставини їхньої смерті мають сказати Україні та світові сьогодні? Найперше – українці уміють любити і шанувати. Що Українська держава хоче бути землею, на якій всі люди почувають себе вдома, усіх люди, які поважають національні визвольні прагнення українців. Сьогодні ми хочемо вшанувати тих, хто дав нам шанс мати й будувати таку Україну».
На його переконання, подія, яку ми переживаємо, – це глибоке слово Україні й світові. Він назвав її «дивом Самбірської злагоди» і зауважив, що сюди вперше завітали предстоятелі двох українських Церков – Глава ПЦУ владика Епіфаній і Глава УГКЦ.
Блаженніший Святослав відзначив, що свято «Самбірської злагоди» виходить далеко за національні, етнічні, конфесійні межі. Цього свята не було б, якби між нами не було єврейських братів... «Ми сьогодні хочемо показати тут, у Самборі, на старовинному єврейському кладовищі, що юдеї вміють шанувати християн і моляться за їхніх героїв, а християни-українці уміють пошанувати релігійні почуття навіть покійних юдеїв», – додав він.
Глава УГКЦ повідомив, що вони сьогодні починають великий проєкт упорядкування цього кладовища, «де кожен християнин, кожен українець буде пошанований відповідно до свого релігійного знамена. Як і кожен юдей, який спочиває тут, у землі України, знайде шану від її громадян».
«Нехай приклад цих невинно убитих хлопців скаже сьогодні, що будь-яка людиноненависницька ідеологія – нацистська, комуністична – не розбирає чи ти християнин, чи юдей – вона вбиває всіх. … Якщо ми забудемо про ці злочини, то це горе може повторитися. Ми пам'ятаємо, щоби жити», – наголосив Предстоятель.
Додаток:
У квітні 1943 р. 1 200 єврейських чоловіків, жінок та дітей зігнано на цей цвинтар і розстріляно. Усіх їх поховали у величезній братській могилі. Декого закопали ще живим. У 1944 р. тут розстріляно 17 українських воїнів ОУН–УПА, борців із нацизмом. Також знайшли свій останній спокій єврейські жінки та діти, які ховалися на цьому кладовищі. Їх знайшли і знищили разом із тими українцями, які переховували в себе єврейські родини. Крім того, тут поховані поляки і роми, яких знищили нацисти.
Департамент інформації УГКЦ
Розробка сайту