Представники управлінь Державної пенітенціарної служби Чернігівської, Київської, Житомирської, Рівненської, Тернопільської, Івано-Франківської, Львівської областей, капелани, семінаристи – всього близько 200 осіб, здійснили прощу до Свято-Успенської Унівської Лаври, монастиря студійського уставу. Участі службовців ДПтС України в паломництві посприяла Всеукраїнська профспілка персоналу органів та установ пенітенціарної служби. Особливістю цієї події стала участь численних родин із дітьми.
Проща розпочалася молебнем до Святого князя Володимира у храмі Св. Миколая Чудотворця, що у Перемишлянах. Ця традиція - звершувати паломництво від місця, де служив блаженний священномученик Омелян Ковч, парох «Майданека» - була започаткована 2009 року. «Пенітенціарна система переживає нині трансформацію, подібну до змін, які позначили життя Святого Рівноапостольного князя Володимира, що він переживав до і після хрещення,» - відмітив у проповіді о. Костянтин Пантелей, керівник Відділу Курії УГКЦ з душпастирства у пенітенціарній системі України. Після молебну, паломники вирушили від Перемишлян до Унева. Студенти Львівської семінарії та Чортківської дяківської академії супроводили прочан молитовними співами. Багато паломників приступило до Святої Сповді.
Отцівським благословенням зустрів пенітенціаріїв високопреподобний ігумен Ілля і братія. Монастир вітав прочан радісними передзвонами. Увечері відбувся Акафіст перед Унівською Чудотворною іконою Богородиці з молитвою про рідних і близьких. Відтак помолилися на Чернечій горі за усопших і загиблих. До прочан промовив з пастирським словом ієромонах Пантелеймон. Капелани і влонтери підготували програму нічних чувань. В центрі молитовних роздумів під час них були людські відносини, які будують особистість кожної людини, проте через наші гріхи у відносинах люди часто завдають одне одному душевних ран. Зцілення людських відносин є можливим лише у Господі, який любить грішних і праведних.
14 червня у Свято-Успенському храмі була відслужена святкова Утреня, та Божественна Літургія, яку очолив преосвященніший Теодор (Мартинюк), єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівської Архиєпархії. У проповіді він зазначив: «Працювати у в’язниці – нелегка справа. Зовсім нелегко ставитися до засудженої людини з вірою та милосердям, знаючи, що за плечима в неї тяжкий злочин. Та для працівників в’язниць з такими людьми приходиться бути майже кожен день, і тому вкрай важливо, щоб і вони самі не втратили гуманності, ба навіть і віри.»
Подяка й молитви за мир і за український народ завершили прощу. На згадку про участь у цій події кожен учасник отримав грамоту прочанина на пам'ять від Патріаршого паломницького центру.
Розробка сайту