Єпископ наголосив, як для людини важливо в житті не втратити свого шансу, своєї можливості. Кожен день, кожен ранок, кожен вечір подарований нам Богом як нова можливість, як новий шанс зробити щось добре. Цим даром не можна знехтувати, його не можна закопати чи перенести на завтра. Ми повинні його використати вже і тепер, скористатися ним правильно.
«Господь дарує нам кожен день, – вважає проповідник, – як нову можливість щось осягнути, змінити, навіть перекреслити чи виправити, як можливість комусь подати руку. А до когось навіть просто усміхнутися. Це також можливість і шанс почати новий етап життя, спробувати молитися, брати активну участь у богослужіннях, допомагати ближнім, підтримувати різні соціальні проєкти».
Він зауважив, що багато з нас, прокидаючись вранці, розпочинаючи свій день, не знають, що робити: «Переконаний, що навіть сьогодні багато розпочали недільний ранок як будень, без конкретного змісту. Дозвольмо собі розпочинати день з Богом. Це також для нас нагода наповнити своє життя правильним змістом. Це подібне до того, як ми розгортаємо книжку, читаємо її зміст, і нам стає цікаво, хочемо далі читати... Як важливо наповнювати кожен день правильним змістом, правильно переживати».
У сьогоднішньому Євангелії ми чуємо про двох сліпців… «Ці двоє сліпців навіть не просять зцілювати їхній зір, відкрити їхні очі. Вони не звертають уваги конкретно на свою проблему. Говорять до Ісуса просто: помилуй нас, Сину Давидів! Вони добре розуміли, та ще більше бачили своїм духовним зором, очима віри, що Господь і так знає їхню ситуацію. Знає, що вони сліпі. Тому Христос, торкаючись їх, каже: "Нехай станеться вам за вашою вірою". Іншими словами Він каже: дивіться на світ настільки ясно і чітко, наскільки вистачить вам вашої віри. І відкрилися їхні очі», – зазначив єпископ.
«Якщо нам важко або якщо ми не знаємо, чого в Бога просити, повторюймо: Господи, помилуй! Якщо ви успішні, вам радісно на душі і видається, що ні в чому немає потреби, повторюймо: Господи, помилуй! Можливо, сьогодні є той день, коли ми маємо скористатися своїм шансом, піти за Ісусом і кричати в глибині свого серця: Господи, помилуй! Можливо, ми прикуті до лікарняного ліжка, нам важко дихати, нам є непросто, нам встановили діагноз і повідомили про це… Молімося подумки з усіх сил: Господи, помилуй!» – радить владика Степан.
Або якщо у нас немає часу на ранкову молитву, продовжує він, нарікаємо на те, що немає часу на молитву, ми не вміємо молитися, скажімо, виходячи з дому: Господи, помилуй!
«Як важливо нам не втратити шансу бути з Богом, не упустити можливості правильно бачити світ, поєднуючи свій духовний та фізичний зір. Адже бути віруючою людиною означає вміти правильно дивитися на світ. У сьогоднішніх обставинах життя нам потрібно дедалі більше тих, які будуть правильно дивитися на світ і своїми вчинками робити його добрішим», – переконує проповідник.
Владика Степан закликає просити в Бога в цій короткій молитві «Господи, помилуй», щоб ми цінували кожен день життя, людей, які нас оточують, можливості, які дарує нам Бог. «Не втрачаймо шансу і можливості прожити кожен день свого життя як великий подарунок від Господа, – прожити його правильно, наповнюючи його правильним змістом, і прожити його з Богом», – додав він на завершення.
Департамент інформації УГКЦ
Розробка сайту