На цьому наголосив Глава і Отець УГКЦ Блаженніший Святослав у своєму слові до вірних, оскільки у четвер, 25 квітня 2019 року, відбулася Вечірня з Літургією Василія Великого, посвячення мира і антимінсів, а також Чин умивання ніг у Патріаршому соборі, що в Києві.
На Чин умивання ніг було запрошено священиків, які здійснюють душпастирство сім’ї, тобто очолюють єпархіальні та екзархальні комісії родини у нашій Церкві.
“Сьогодні, у Страсний, Великий, Чистий четвер, силою і діяннями Святого Духа ми стали учасниками Тайної вечері. Ми про неї чули, ми її бачили, ми брали участь у ній так, як апостоли довкола свого Учителя і Спасителя. Ми знаємо, що на Тайній вечері Ісус установив Тайну Євхаристії і Тайну Священства. Ми чули, що “серцевиною” цієї вечері був момент, коли Ісус Христос узяв у руки хліб, возніс хвалу і його розламав. Він не просто його поблагословив, а таки взяв хліб і розламав його. Кожного разу, коли ламається хліб і виходить вся його серцевина, тоді ми бачимо, чи хліб є добрим, чи ні... Мабуть, цей жест ламання хліба може нам сьогодні відкрити зміст цієї події”, — промовив Предстоятель УГКЦ.
І згодом додав: “Син Божий на Тайній вечері дав учням своє внутрішнє божественне життя, яке носив у своїй людській природі. Як момент ламання хліба, що виявляє всю свою серцевину, так само Ісус Христос (наче) розламав своє життя і вилив на учнів своє божество. Він завтра віддасть своє життя за спасіння світу. Проте сьогодні Він своє життя не так “за”, але саме “для” своїх учнів уділяє та робить їх причасниками життя. Тобто та внутрішня повнота божества у своїй природі, яку Ісус носив, стає доступною й причасною до людини”.
Духовний лідер греко-католиків пояснив, що в момент Тайної вечері Син Божий установлює Таїнство Священства та показує зміст особисто священичого служіння. Наприклад, у Листі до євреїв, ми читаємо про дві риси священства Бога до людини. Передусім Ісус Христос, коли сам постраждав, може співчувати тим, хто страждає. Це означає, що Він у своєму священстві та Його священик бере участь у стражданнях людства в той період, коли душпастир живе. Інша риса полягає в тому, що ніхто не може стати священиком-причасником божественного служіння своєї власною примхою чи бажанням, а лише покликанням Господа.
“Суть священства ми бачили сьогодні під час чину умивання ніг. Скажіть мені, у якій релігії світу ми можемо бачити Бога на колінах перед людиною? У всіх релігіях світу людина є на колінах перед тим божеством, якого боїться та страхається. А тут все навпаки... Ми бачили Бога на колінах, який вмиває ноги. І такого типу стояння перед ранами людини Господь називає честю, яку сам собі ніхто не може взяти, лише покликаний Богом, — зауважив Блаженніший Святослав. — Ми бачили як Господь відкриває нам внутрішню серцевину УГКЦ, сутності того Христового тіла, яким є його Церква”.
За його словами, тепер наша Церква обіймає весь світ. З престолу Патріаршого собору, що в Києві, “Христове миро, як олія радості, розтечеться по всьому світу”. Окрім цього, були освячені антимінси — Божі престоли, якими буде звершуватися Божественна Літургія. Ба більше, також були освячені пасхальні хліби, які відвезуть на фронт, бо “це ще є одна кровоточива рана, перед якою капелан стає щодня на коліна, щоб її зцілити”.
Блаженніший Святослав зазначив, що тепер українська сім’я переживає страждання. “Так, як сьогодні я став на коліна перед вами, станьте на колінах у своєму служінні перед нашими зраненими, покинутими родинами. Українська сім’я потребує підтримки та захисту від своєї Церкви. Колись у період переслідування українська родина врятувала Церкву як Домашня Церква, а зараз Церква повинна врятувати українську родину”, — закликає запрошених отців Глава Церкви.
Наприкінці своєї проповіді Блаженніший Святослав також згадав про те, що цього дня Верховна Рада України повинна ухвалити Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної: «Запевняю, що духовно підтримую роботу парламентарів, засилаючи в цьому намірі свої молитви до Господа Бога. Нехай Господь Бог благословиться всіх вас у праці над цим важливим законом!»
Департамент інформації УГКЦ