«У суспільстві є запит на духовних лідерів та моральних авторитетів», - Наталія Бордун

13.12.2018 11:55

Tweet

У нинішньому світі релятивізму й «кліповості», захоплення певними трендами й швидкою їх зміною слова/поняття «лідер», «лідерство» дещо девальвувалися. Що таке лідерство у первинному сенсі, без політичних чи комерційних нашарувань? Чи є запит і потреба у духовному лідерстві й моральних авторитетах у сучасному українському суспільстві – зокрема, в середовищі молоді?

Про це – у програмі «Добра розмова» від 11 грудня в ефірі «Воскресіння. Живе радіо» за участю керівника Інституту лідерства та управління УКУ Наталії Бордун і колишнього студента УКУ Святослава Тирканика, першого стипендіата премії «Світло Справедливості».

Нагорода «Світло Справедливості» – за моральне й духовне лідерство, заснована у 2010 році при УКУ канадкою українського походження Анастасією Шкільник, на пам’ять про її батька, міністра уряду УНР Михайла Шкільника. Її мета – привернути увагу до морального дискурсу й впливу людей, які керуються моральними цінностями. Це і визнані авторитети – як-от лауреати премії  Євген Сверстюк і Мустафа Джемілєв, і студенти-стипендіати, які намагаються щось змінювати навколо себе. На переконання Анастасії Шкільник, саме брак моральних цінностей є коренем проблем, які вона бачила в Україні.

«Ця нагорода не є п’єдесталом для звеличення певної особи, це нагода для промовляння конкретних цінностей, які люди засвідчують своїми вчинками, – каже Наталія Бордун. – Співзасновники премії - Анастасія Шкільник та владика Борис Ґудзяк. У її рамках існує також стипендія для студентів УКУ – небайдужих, принципових, з цілісним ціннісним стержнем…»

За словами Наталії Бордун, саме поняття лідерства в нинішньому розумінні девальвувалося: на нейтральну конотацію цього поняття наклалися додаткові змісти, які надають йому тренди надуспішності (бізнесовий аспект). Проте справжній лідер – як провідник, веде за собою не так силою голосу чи сили, як власним прикладом, своїми вчинками і позицією як свідченням моральності. Як каже Святослав Тирканик, така відзнака – це і певний тягар, відповідальність: «Я опинився наче під лупою – чи справді я гідний? Це була велика відповідальність – і перед собою, і перед тими, хто мене чомусь виділив, хоча досі не можу зрозуміти за що. Мені здалося, що потрібно шукати середовище, яке бути стимулювати розвиток, не зупинятися…»

Чи потрібні сучасній молоді моральні й духовні авторитети? Святослав вважає, що так – незважаючи на певні декларації, розпорошеність і скепсиси, молоді люди шукають свій шлях і свої відповіді на складні питання й виклики життя: «Молода людина шукає опори у цьому складному світі. І я би говорив про такий аспект, як наставництво – як певну модель східного християнства, яка була в монастирях: ти йдеш духовним шляхом і не знаєш, що на тебе чекає. Але той, хто пройшов ці сходини, має духовний досвід, може допомогти цей шлях пройти…»

 «Нам потрібно змінювати слова чи повертати первинні смисли уже наявним, зокрема щодо поняття лідерства як провідництва, наставництва, – каже пані Наталія. – Тож лідерство у нашому розуміння – це камертон, щоб звірити свою систему координат. Спілкуючись із молоддю, бачу великий запит на це. Коли все відносно, внутрішній стержень каже: є щось невідносне, точка відліку і звіряння існує, і в цінностях теж. І у людини є потреба знайти цю точку…»

До слова, присвоєння цьогорічної премії «Світло Справедливості» відбудеться 14 грудня у музеї Тараса Шевченка в Києві. Початок о 17:00. Цьогорічна тема й напрямок – п’ятиріччя Революції гідності. 

reradio.com.ua

Медіа по темі: