Предстоятель зауважив, що сьогодні Церква переживає, можливо, одну з найбільш славних сторінок Христового Євангелія, знану як притчу про блудного сина. «У цій притчі є один жест, який можна вважати ключем до цієї сімейної драми: батька і його двох синів, - жест, який дивує і надихає водночас. Тим жестом є батькові обійми. Дослідники Святого Письма кажуть, що обійми батька є найкращим жестом, що показує, ким є наш Небесний Отець. Розкриває нам, що ж діялося в серці того батька, який втрачав спершу одного сина, а потім другого», – розповів проповідник.
Блаженніший Святослав вважає, що ті «обійми батька є тим моментом, коли син зі слуги перетворюється на господаря, бо одержує перстень на руку».
Той син, каже він, який втратив був батька і вже не сподівався на обійми свого отця, знову відчуває свою синівську гідність. І знову отримує цілу родину. Батько сам каже: мій син був помер і ожив. Де? В обіймах свого батька. Пропав був і знайшовся. Коли? В обіймах свого батька. Такі самі обійми батько відкриває і до старшого сина. Але, на жаль, старший син не спішить у батькові обійми.
«Ми не знаємо, як закінчується ця історія, – продовжив Блаженніший Святослав, – чи старший син ожив чи ні. Гадаю, кожна людина, коли згадує свого тата, свою маму, то з найбільшою ніжністю згадує їхні обійми. Бо цей жест, мабуть, був найбільшим відчуттям любові в нашому житті. Коли справді плачучи, ми починали сміятися. Тривога перетворювалася на певність. Коли були загублені, відчували, що тато і мама є ті, які мене віднайшли і захистили».
Євангелист Лука, відзначив проповідник, каже нам сьогодні, що батько наш, який відкриває нам обійми, є наш Бог. Його обійми є відкриті до кожного з нас. Він перший виходить нам на зустріч. «Як часто відчуваємо себе в житті загубленими, покинутими, мовляв, увесь світ про нас забув. І, можливо, у цю хвилину відчуваємо, що той, хто обіймає нас, є наш Бог. У Його обіймах ми оживаємо, у Його обіймах ми віднаходимося, отримуємо певність у завтрашньому дні. Христова Церква навчає нас, що той момент, у який ми відчуваємо, що Бог обіймає нас, – це є Святе тааїнство покаяння. Коли ми, блудні сини і доньки, схиляючи голову приходимо до Господа, визнаючи свої гріхи. Але завжди чуємо: прощаються тобі гріхи твої», – сказав Глава Церкви.
Див. також: Архиєрейська Божественна Літургія у Патріаршому соборі Воскресіння Христового
«Батьківські обійми поспішись відкрити мені Господи». «Як надихаюче і оживляюче звучать сьогодні ці слова. Бо часом у нас таке враження, що перед нами, перед Україною, хтось відкриває свої обійми, але вони виявляються смертоносні. Хтось закриває свої обійми, вважаючи нас недостойними сісти за їхній бенкетний стіл. А як нам важливо зрозуміти, що всі ті обійми, про які ми знаємо, не рятують і не спасають…» – просить застановитися Предстоятель УГКЦ.
«Нехай ми всі сьогодні, наша Україна, відчує себе в обіймах нашого Бога. В обіймах, які дають справді певність і силу, які привертають гідність, дають життя. Будьмо певні, що наш небесний Отець перед нами ті обійми ніколи не закриє», – побажав Блаженніший Святослав.
Департамент інформації УГКЦ
Розробка сайту