Про це та інше – у «Добрій розмові» з Тарасом Бабенчуком в ефірі радіо «Воскресіння» та Живого ТБ.
Різдвяні свята – напевно, одні із улюблених християнських календарних свят, з багатими народними традиціями і звичаями. Але це і великий літургійний час, який за гостинами і веселощами часто відходить на другий план. То як віднайти ключ до розуміння сутності цих свят і зробити так, щоб вони сповнювали нас життєдайною енергією, а не приносили пересичення?..
Три елементи християнського свята
«Найперше: таке велике свято – це завжди спомин про важливу подію, – каже Максим Тимо. – Цей спомин – не просто відзначання історичного факту, того, що сталося колись, а, власне, літургійний спомин, відкривання цієї події для себе, коли переживаємо її по-новому, щоразу глибше розуміючи значення того, що відбулося. Адже Різдво чи Богоявління не обмежуються історією – це має значення до сьогодні, для нас, людей сучасності, як і для всіх родів християн у всі часи».
Друга ознака християнського свята – зв’язок з Богом, нагода пережити особливі моменти, відкрити чи відновити цей зв’язок.
«Тому і є чергування буднів і свят у календарі і нашому житті, – каже богослов. – Будні важливі, це наше щоденне життя з його обов’язками перед людьми і Богом. А свята увінчують ці будні, надають їм сенсу… Багато важливих речей припадає пилом повсякдення, і у свято ми згадуємо про ті трохи забуті речі, згадуємо про Бога».
І третя складова свята – зв’язок з іншими людьми, тепло спілкування і спільної молитви. Саме слово «свято» ніби кличе до спільноти, каже, що недобре людині бути самій. При цьому Максим Тимо підкреслює: суть не стільки у їжі, яка є на столі, хоча і це важливо, а в тому, щоб разом, у колі рідних людей, пережити таїнство зустрічі з Богом. Так, є традиційні особливі страви, але при цьому не треба забувати нагоду, з якої їх готують.
«Найважливіше, що родина збирається за одним столом, разом молиться, вечеряє, спілкується і славить Бога – це найглибший сенс Святого вечора на Різдво і Йордан. А що їмо і скільки на столі страв – це вже вторинне… Усе можна поєднати – і святковий стіл, і Літургію та молитву…»
Про два Святих вечори – на Різдво і Богоявлення
За словами богослова, ці два свята – фактично, як близнюки, вони однаково вагомі і мають однакову сутність. Тому на Різдво і Йордан маємо схожі традиції – як літургійні, так і традиційні, народні.
«Найдавнішою християнською традицією було святкування Богоявлення в найширшому розумінні – як прихід Бога у світ, об’явлення Бога у світі. Це було і Різдво, і Хрещення, і Поклоніння волхвів, й інші події – таке масштабне всеохопне свято Богоявлення… Пізніше, принаймні у Візантійській Церкві, ці два свята – Різдво Христове і Хрещення у Йордані, почали святкувати окремо. Але обидва ці свята мають низку важливих спільних тем».
У Різдві Церква розглядає тему приходу Бога у світ як таїнство, яке відбувається в убогій печері. І лише деякі люди – як-от пастухи і волхви, ведені Вифлеємською зорею, впізнають у новонародженому дитятку Бога і приходять вклонитися Йому.
У Хрещенні Ісуса, у Богоявленні, це вже публічна з’ява зрілого Ісуса і об’явлення Пресвятої Тройці. Свято Йордан, Водохреще – це проявлення Бога у силі і славі всім людям.
«Ці свята – благословенний час, яким ми завершуємо і починаємо календарний рік. Благословенний, тому що, святкуючи, ми підкреслюємо – до нас приходить Господь, щоб бути з нами і проявити свою любов до нас. І це для християнина і є справжньою причиною для радості…»
Департамент інформації УГКЦ
Розробка сайту