Душпастир розповів, що його зустріч з іконою розпочалося від моменту знайомства з молитвою. Адже його батьки навчали молитви перед іконою. «Тому для мене ікона була завжди чимось особливим», - каже о. Іван.
Він додав, що малювати йому подобалося із самого дитинства, але про іконопис особливо не задумувався. Щойно в семінарії, після зустрічі із о. Михайлом Олійником під час факультативного навчання, він захопився цією справою. До сьогодні він розвивається в іконописанні. Сам говорить про це так: «Ікона – це молитва, вона пишеться для того, щоб ми звертали своє серце через неї до Бога».
За словами священника, сам процес іконописання є дуже складним та довготривалим. Починається ще від пошуку матеріалу, на якому виготовляється майбутня ікона. Традиційно це липа, яка має бути добре висушеною. Пізніше дошку склеюють і наклеюють на неї тканину, яка називається паволока. Відтак накладають левкас та ґрунтівку.
Отець Іван зізнається, що задум іконописця зосереджується на певному сюжеті ікони. Відповідно до цього постає рисунок, ескіз, відтак починається надавання барв іконі. «Писана ікона є особливою тим, що іконописець вкладає у неї свою душу. Кожна написана ікона є неповторною, адже сам автор послуговується її написанням. Як книги Святого Письма написані багатьма авторами, які на сторінках Біблії залишили свій особливий почерк, так само іконописці залишають на іконі свою частинку душі, свою молитву, старання та навички. Саме за почерком можна вирізнити, з якої школи є той чи той іконописець», - ділиться о. Іван.
Для написання ікони використовують натуральні фарби, які називаються пігментом темпора, що виготовлюєьться за допомогою яєчного жовтка. Пізніше відповідний колір змішується із пігментом.
Іконописець розповів також про специфіку української ікони. «Вона особлива тим, що зберігає свою традиційність і канонічність як візантійська ікона. З іншого боку, вона не є примітивним мистецтвом. Відображає красу живопису та мистецтва і при цьому залишається іконою».
Зазначимо, що фільм "Народження ікони" знято з ініціативи студентів Київського національного університету культури і мистецтв в рамках навчальної практики. Режисером фільму виступив Назарій Жеплінський, оператором - Ігор Шаповаленко.
Пресслужба Київської архиєпархії
Розробка сайту