«Ця притча дуже коротка, проста і глибока за змістом. Вона має численні символи і алегорії. Навіть богослови мають труднощі із її розумінням і поясненням, бо сам Господь її не пояснює, а дає нам можливість самостійно зробити висновки. Таким чином ми можемо зосередитися на її центральній думці: усвідомлене розуміння концентрації малої кількості закваски і великої кількості борошна», – наголосив о. Петро.
У ній дуже виразно бачимо ситуацію, в якій щось мале має великий вплив і перевагу над великим.
«У цій притчі Господь змінює акцент і показує, що Царство Боже має інший принцип: коли мале і незначне в очах світу може бути вирішальним у Царстві Божому. Закваска має силу, яка веде до зміни. Кожен усвідомлює, що вона діє зісередини. Сила закваски показує нам, що аби досягти результату, потрібно бути терпеливим. Потрібен час, щоб закваска подіяла на все тісто», – переконаний священник.
За словами проповідника, ця притча нам об’являє правду про Царство Боже. Його сила є відмінною від світу. Позаяк вона прихована і утаємничена. Сила світу завжди демонструється назовні, проте сила Царства Божого – діє всередині. Ця сила є понад всі можливості, якими може тільки хвалитися світ.
Священник також звернув увагу на те, що до цієї притчі образ закваски вживали лише в негативному значенні. Тому викликає здивування, що Христос використовує саме цей образ.
«Це дивує і водночас привертає увагу слухачів. Царство Боже є зовсім іншим. Його не можна цілковито зрозуміти чи прирівняти до якоїсь сутності», – зауважив він.
Сьогодні реколектант попросив замислитися над такими двома запитаннями:
Після цього проповідник пояснив, що цей образ сьогодні для нас є зрозумілим з огляду на пандемію коронавірусу. Ми боїмося вірусу, бо він передається від однієї до багатьох людей і ми можемо заразитися, хворіти і померти. Проте ця притча є про щось інше.
«Притча про закваску свідчить, що Христос змінює принцип, що ложка дьогтю псує діжку меду. Господь показує нам, що добро здатне заражати, захоплювати і надихати іншу людину. Бачимо, що найменше добро може поширювати і збільшувати межі Божого Царства, а добрий вчинок – переважити зло», – сказав він.
Проповідник нагадав усім, як маленькі вчинки волонтерів рятували життя воїнів і підтримували цілу армію, коли добро одної людини впливало на життя тисячі. А приклад добра запалював мільйони людей по всьому світу.
«Ми можемо це зрозуміти лише через глибину нашої віри. Для нас це можливість побачити Царство Боже в дії цього світу через здатність торкнутися до добра і чинити його. Наша віра дає нам можливість творити Царство Боже на землі тут і тепер, позаяк воно є всередині кожного з нас», – підсумував проповідник.
Департамент інформації УГКЦ
Розробка сайту