Освячення стало визначною подією, тому в храмі зібралася велика кількість парафіян та гостей. Перед входом до святині єпископа вітали парох о. Іван Барабаш, разом із парафіяльною спільнотою та запрошеними священнослужителями.
Святкове богослужіння розпочалося з освячення храму і престолу. Перед освяченням, владика Богдан, разом зі священиками, обмив престол водою з милом, червоним вином та рожевою водою і намастив його миром. Далі відбулося освячення самої будівлі церкви зсередини і зовні. Після цього владика Богдан заклав всередину престолу мощі блаженного священномученика Йосафата Коциловського, єпископа Перемишльського.
Відтак, розпочалася Архиєрейська Божественна Літургія. Звертаючись до присутніх зі словом проповіді, владика Богдан роздумував над Євангельським уривком неділі – Архиєрейською молитвою Ісуса Христа: «Каже Ісус: “Вони зберегли твоє слово”. Якщо б ми, подібно як Ісус готувалися до зустрічі з Небесним Отцем і могли сказати такі слова, це означало б, що ми розуміємо, що наше життя, яким би воно не було, ми прожили недаремно. Справді, ми для того і живемо, щоб колись сказати собі, що жили ми недаремно. Але дуже важливо є сказати собі який пріоритет ставлю я собі в житті. Ісус залишав своїх учнів і давав їм місію далеко не таку, щоб втішатися життєвими розкошами. Він знав, що їх чекає, але міг сказати, справді, що вони зберегли його слово… Сьогоднішні слова Ісуса є звернені до Отця – Ісус підсумовує те, що Він здійснив на землі. І він молиться. Це для нас є доброю ознакою того як ми маємо молитися, але і як ми маємо діяти. Чи ми здійснили те, що нам заповідали, чи ми шукаємо Бога через діла милосердя, через Його слово, яке Він говорить до нас?».
«Господь молиться за своїх учнів “не за світ молюся, а за тих, яких ти дав мені”. Всі ми є у світі і Господь хоче зберегти нас від духу світу. Як нам бути, як зберегтися в цьому світі? Ми часто стоїмо перед вибором і підпадаємо під ризик інформаційної маніпуляції. Як бути нам у цьому світі? Сьогоднішня неділя також є неділею Отців І-го Вселенського собору, які сформулювали Символ віри. І у Архиєрейській молитві розкривається природа Церкви, яку подали до нашої свідомості святі Отці – вони дають нам відповідь на запитання про те, ким є Ісус – правдивим Богом і чоловіком. Стоячи на цьому фундаменті віри ми маємо черпати силу і йти далі», – продовжив єпископ.
«Тому, сьогоднішня неділя Отців першого Нікейського собору – це день свідоцтва великої віри, свідоцтво про те, що маємо поставити Бога на першому місці, що маємо пізнавати і розуміти те, чим ми живемо та на основі чого ми живемо. Можливо, ми чогось не розуміємо, коли чуємо Боже Слово, але Ісус жив і живе для цього і кожен священник живе для цього, і ця церква є освячена сьогодні для того, щоби ми зберігали Боже Слово. Тож, сьогодні, коли є такий особливий день освячення цього храму, даймо собі таку обіцянку, що те Боже Слово, яке виходить з уст Божих, буде жити в наших серцях, буде давати нам силу життя, щоби ніяка згубна філософія світу не звела нас на манівці, і щоб коли прийде час нашої особистої “архиєрейської молитви”, могли з гідністю сказати, “ті, яких ти мені дав, Боже, зберегли твоє Слово”. Це буде найкраще знамено нашої віри» – сказав владика Богдан завершуючи проповідь.
По завершенні богослужіння єпископ привітав усіх парафіян із освяченням храму, подякував пароху о. Івану Барабашу за його довголітню і невтомну працю та вручив подячні грамоти жертводавцям і усім, хто в особливий спосіб долучився до зведення храму. У свою чергу, о. Іван від імені парафіян подякував владиці Богдану за візит, освячення храму, спільну молитву та пастирське слово.
Розробка сайту