5 січня 1999 року в Україну прибули перші сестри: настоятелька Марія де ляс Ляґрімас Фаріна, с. Марія Мадре де Діос Соколюк та с. Марія Крістіана Дем’янчук. Дві останні сестри були уродженками Аргентини, проте мали українське коріння. Перший український монастир постав в Івано-Франківську. Спеціально для української гілки Згромадження було змінено колір габіту на чорний, оскільки візантійській традиції не притаманний чернечий одяг іншого кольору.
Українська гілка жіночої частини Чернечої родини Воплоченого Слова – Згромадження сестер служебниць Господа і Діви Марії з Матара крім України служать також у Казахстані, Литві, Росії та Італії.
Довідка
9 вересня 1987 р. в отця Карлоса Буели виникає задум заснувати жіночу гілку Згромадження Воплоченого Слова. 25 жовтня 1987 р. на парафії Святого Максиміліана Кольбе у Сан-Рафаелі починають організовуватися щомісячні зібрання з дівчатами, які виявили бажання належати до Згромадження.
9 лютого 1988 р. була дана назва першому монастирю – Святого Йосифа, оскільки саме він знайшов цей дім. З 10 березня сестри почали жити у новому монастирському домі. Отець Буела відслужив першу Службу Божу, під час якої проповідував про убогість, з якою розпочиналися наші доми, і що це було джерелом радості та благословень для всього Згромадження. Перша Служба Божа відправлялася під оливковими деревами на подвір’ї, бо вже на той час всі кандидатки не поміщалися в каплиці.
19 березня 1988 р. – день заснування сестер служебниць Господа та Діви Марії з Матара. На Службі Божій була оголошено ім`я настоятельки – Матінка Некан, прочитано декрет, яким владика Крук дозволив розпочати цей досвід богопосвяченого життя.
Бог благословив сестер численними покликаннями. Вже в 1991 р. в монастирі Святого Йосифа жило більше двохсот монахинь. Бог промовляв через обставини: потрібно було засновувати нові монастирі.
Департамент інформації УГКЦ за матеріалами http://iveukraine.com.ua