УКРАЇНСЬКА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА

«Людина є творінням Божим і ніхто не сміє нею «покористуватися». Її можна тільки любити», - отець Орест Фредина

04.01.2019 08:57
ГОЛОСУЮ! рейтинг ugcc.tv
4
Що означає шоста Божа заповідь «Не чужолож», яка по-своєму дублюється заповіддю десятою – «Не жадай дому ближнього свого, ані дружини його жони ближнього свого… ані всього, що є ближнього твого»?

Чому у Декалозі основних законів серед Десяти заповідей таке значення і увага приділені цим інтимним аспектам християнського і взагалі людського життя? Про це у програмі «Вечірні діалоги з душпастирем» від 2 січня в ефірі «Воскресіння. Живе радіо» розважав отець Орест Фредина, парох церкви Різдва Пресвятої Богородиці у Львові.

«Людина, як і весь світ, є творінням Бога, і Бог з пошаною і любов’ю ставиться до людини як образу Божого, до всіх аспектів її життя. Тому і ми, християни, повинні так само дивитися і на світ, і на людину, – каже отець Орест. – Так, сьогодні є велика спокуса і небезпека дивитися на цей світ як споживач, в якому людина – лише фізичне явище, покликане давати чи діставати задоволення… Зайве говорити, що тоді неможливо побачити її серце, пізнати її історію, врешті – зрозуміти, що таке любов. Не втомлююся повторювати: людина як творіння Боже є настільки великою, що ніхто не сміє її хотіти, її не можна «спробувати» чи нею «покористуватися». Її можна тільки любити – так, як її любить Бог, і в цьому і є посвята і таїнство…»

Отець Орест підкреслює – у взаємному сексуальному потягу чоловіка і жінки немає і не може бути нічого поганого чи гріховного, це абсолютно природно, якщо між ними є любов, освячена Богом. Саме тому такий шлюб – одне із найвищих таїнств, у яких Він присутній: це Божий дар любові та вірності, який не має кінця. Саме тому цей союз нерозривний – як коло обручки, і люди, які дістали цей дар, вдячні Богові й одне одному за цю велику ласку.

«Бог покликав нас до життя як до свята – свята любові, чистоти і правди, – каже отець Орест. –  І це поруч, це можна отримати, якщо вірити і відкрити своє серце. Саме з цього починається щира молитва, яка йде від серця, – з вдячності і прийняття цього дару. І Богові, і людині, яка у своїй свободі дарує нам своє серце і життя. Назавжди…»

У чому небезпека так званих вільних дошлюбних стосунків? Перш за все у ймовірності використання одне одного – для задоволення тілесних потреб, самоствердження чи й просто цікавості. Такі досвіди можуть бути фатальними для кожного у парі – навіть якщо зовні це так не виглядає. Наслідком може бути утвердження ставлення до іншої людини як до речі, і загалом – неможливість пізнати справжню любов, відкритися і розпізнати її. Йдеться про любов як ставлення і до людини, і до світу, і до Бога.

На завершення – цитата із Євангелія від Матея, про найголовнішу заповідь в Законі, про яку говорив Христос: «Учителю, котра заповідь найбільша в Законі? Він же промовив йому: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою. Це найбільша й найперша заповідь. А друга однакова з нею: люби свого ближнього, як самого себе. На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять» (Матея 22, 36–40).

reradio.com.ua


Медіа по темі:

Останні публікації

Популярні